Ми всі звикли вважати, що писанки – традиційний атрибут саме великодніх свят. Але, виявляється, не все так просто.

Подейкують, що наші пращури розфарбовували яєчка не тільки навесні. Їх готували майже до кожного свята: чи то календарного, чи родинного (в подарунок до дня народження чи на весілля молодятам). Писанками прикрашали домівку, їх дарували близьким людям. Адже всім відомо, що саме писанка – найкращий оберіг від всілякого зла та негараздів.

Знавці кажуть, що писанки завжди були символом початку життя, народження нового, саме тому вони чи не найкраще символізують Різдво. Особливо досить часто про традицію різдвяних писанок згадують, коли говорять про поселення, розташовані ближче до гір, зокрема в Івано-Франківській області. Розповідають, що в далеких високогірних селах Гуцульщини різдвяні писанки й досі залишаються невід’ємним атрибутом святкового столу. До приходу християнства в ці місцини саме вони виконували роль родових оберегів. Тут вважають, що писанка, подарована на Новий рік чи Різдво, принесе в домівку мир та злагоду, захистить від усілякої нечисті, свято вдасться, а рік буде багатим та щасливим.

Розповідають також, що особливої різниці між великодніми та різдвяними писанками насправді немає. Хоча на Великдень зазвичай використовують теплі яскраві кольори, а ось різдвяне яєчко можна зробити блакитним, синім чи використати розпис білим по білому.

Окрім звичних “жабок”, “косиць”, “зірок”, “хрестиків” та інших традиційних візерунків, зустрічаються на різдвяних писанках й інші малюнки (ялинки, сніжинки, янголята, Святий Миколай, Вифлиємська зірка, вертеп, колядники, різдвяні та релігійні мотиви чи навіть карпатські зимові краєвиди) або ж просто привітання до свят.

Часом до зимової писанки можуть додавати дзьобик та крильця, аби зробити таку собі новорічну пташку.  Але подейкують, що ця традиція була більше розповсюджена на сході України.

Але чому так мало українців знають про різдвяні писанки? Кажуть, що цей звичай настільки старий, що просто загубився в історії, тому навіть фольклористам та етнографам важко щось розповісти про нього.
Хоча деякі українські писанкарки вважають, що писанки зі сніжинками чи іншими зимовими атрибутами – не більше, ніж красива прикраса, без глибокого змісту чи давніх традицій, тому не варто надавати їй якогось сакрального значення.

В Німеччині є містечко Зонненбюль, а в ньому розташовується музей, присвячений писанкам (є тут експонати і з України). Окрім великодніх яєчок тут представлені також і  різдвяні, зокрема із зображенням Ісуса, Марії та Йосипа. Анна Баркефельд, директор музею, каже, що оскільки яйце – символ нового життя, то й не дивно, що воно належить до різдвяної традиції. Окрім того, у багатьох народів і культур розмальоване яйце є не лише великоднім атрибутом.

Насправді, важко сказати, чи різдвяні писанки і справді є традиційними для нашої культури, однак, погодьтеся, традиція хороша, та й домівку чи ялинку можна доволі оригінально прикрасити. Окрім того це чудова нагода повправлятись в прекрасному стародавньому ремеслі писанкарства.

Тим більше сьогодні, з величезним вибором товарів для хендмейду, вам не обов’язково шукати матеріали, якими послуговувались ваші бабусі. Ви можете використати бісер, звичайнісінькі фарби, камінчики, наклейки – словом, всі підручні засоби, аби зробити свою писанку оригінальною і святковою. Головне, пам’ятайте, приступаючи до роботи над писанкою, чи то різдвяною, чи великодньою, варто спочатку переконатися, що ти в доброму гуморі, не ображений, не злишся, адже яєчко вбирає всю енергетику творця і потім дарує її тому, кому вона дістанеться.

Джерело http://www.uamodna.com/articles/a-vy-chuly-kolysj-pro-rizdvyani-pysanky/