Важко нині знайти школу, будинки творчості, де не було б гуртків юних натуралістів. Координує роботу 180 закладів Національний еколого-натуралістичний центр (НЕНЦ) учнівської молоді МОНУ. 

Щоб стати юннатом, треба передусім бути допитливим і любити природу. Саме з таких хлопців і дівчат у далекі 20-ті роки минулого століття починався рух за збереження і відновлення навколишнього середовища. У 1925-му почала роботу Київська біологічна станція юннатів, яка з часом стала Республіканською станцією, а віднедавна — НЕНЦ.

Крім озеленення міст і сіл, упорядкування пам’ятників та могил воїнів, садівництва юннати долучалися до вирощення кроликів, птиці і кок-сагизу — цінної каучуконосної культури, яка мала стратегічне значення в роки війни.

Час диктує види і напрями роботи. Ось лише сьогоднішній їхній перелік: екологічна і природоохоронна діяльність; біологічні дослідження; рослинництво і сільськогосподарське дослідництво; квітництво; зоолого-тваринницький і гідробіологічний напрямки.

А ще юннати можуть похвалитися славними здобутками школи народних ремесел, де хлопці й дівчата безпосередньо спілкуються з природою, яка є найталановитішим співавтором їхніх чудових робіт : вироби гуртківців Харківського міського дитячого Палацу культури).

Юннатівські центри — не тільки місце проведення змістовного дозвілля. Дослідницька, наукова діяльність орієнтують дітей на майбутню професію, закладають основу природолюбства і гармонійного співіснування з рослинним і тваринним світом.